Українські вчені нещодавно завершили черговий етап польових досліджень на території Болградського району. Фахівці зафіксували перші позитивні зміни у ландшафтному заказнику “Тарутинський степ” та на землях майбутнього науково-дослідного полігону Біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна НААН. Друга за поточний рік експедиція тривала у Буджацькій громаді. Про це офіційно повідомило керівництво заповідника.
Екологічна місія об’єднала відомих вітчизняних дослідників, серед яких Віктор Шаповал, Анна Куземко, Тарас Казанцев та Василь Буджак. Головна мета наукової роботи полягала в аналізі регенерації рослинного покриву на ділянках, які раніше використовувалися під ріллю. Наприкінці 2025 року представники Rewilding Ukraine провели там експериментальне розсіювання сіна з насінням аборигенних степових трав. Згодом, уже на початку 2026 року, територію додатково засіяли кормовими культурами задля пригнічення бур’янів і стимулювання природних відновлювальних процесів.
Наразі на експериментальних площах спостерігається активне зародження нових рослинних спільнот. Там помітно особливе природне поєднання сходів молодої люцерни, сухих залишків торішньої пшениці та свіжої дернини ковили Лесінга. Останній вид рослин уже почав успішно формувати перше насіння. Про це звітують безпосередні учасники експедиції.
Паралельно експерти організували детальний моніторинг місцевих біотопів, які перебувають під різним антропогенним навантаженням. Наукові спостереження охопили перелоги урочища Зурум, а також недоторкані цілинні схили в долині річки Сака неподалік від сіл Буджак і Весела Долина. Фізичний стан тутешніх ґрунтів вимірювали за допомогою сучасного мобільний електронного пенетрометра. Даний прилад дозволяє точно оцінити щільність землі, її повітропроникність та загальну здатність поглинати вологу.
Особливу наукову цікавість для екологів становили колишні зони Тарутинського військового полігону. Тут фахівці детально картографували процеси заростання старих вирв і покинутих фортифікаційних укріплень. Ці специфічні об’єкти залишилися в регіоні після проведення армійських навчань та інтенсивних бойових стрільб.
Зібрана інформація дозволить фахівцям детально оцінити тривалий деструктивний вплив мілітарних факторів на степ. Науковці переконані, що отримані дані допоможуть ефективно прогнозувати екосистемні трансформації. Також на основі цих матеріалів створять дієві практичні рекомендації для подальшої регенерації заповідної флори.
