Українські екологи та науковці об’єднали зусилля ради порятунку унікальної екосистеми на Одещині. На території природно-етнографічного парку “Тарутинський степ” фахівці успішно підготували ґрунт і провели висів спеціальних травосумішей. Роботи охопили ділянку площею понад 80 гектарів. Подібні заходи дозволять значно прискорити природне відновлення місцевої рослинності. Завдяки цьому вдасться оминути тривалу та виснажливу фазу забур’янення території. Зазвичай цей негативний процес супроводжує самовідновлення землі і сильно ускладнює формування цінних степових угруповань. Про це офіційно повідомляє Rewilding Ukraine.
Даний заказник місцевого значення має загальну площу понад 5000 гектарів. Він є ключовим об’єктом природно-заповідного фонду Одеської області. Також ця територія виступає важливою складовою великого ревайлдинг-ландшафту всього регіону дельти Дунаю.
Для України та Європи це дійсно унікальне місце. Воно є однією з небагатьох вцілілих ділянок справжнього цілинного степу. Тут збереглися характерні широкі трав’янисті простори. Землі стали домівкою для багатьох рідкісних видів флори і фауни, зокрема численних видів ковили. Заказник створили у 2012 році. Зараз його територія офіційно входить до загальноєвропейської Смарагдової мережі.
Історія порятунку цієї зони розпочалася після екологічної катастрофи. У 2016 році близько 1300 гектарів тутешнього степу було фактично знищено через незаконну оранку. Відтоді в регіоні триває комплексна робота. Вона спрямована як на збереження вцілілих ділянок, так і на відновлення пошкоджених територій. Такі заходи є частиною масштабних зусиль із відродження природних ландшафтів дельти Дунаю. Головна мета – повернення природних процесів саморегуляції.
Нещодавно команда екологів зробила черговий важливий крок. Проект реалізувала організація Rewilding Ukraine. Фахівці працювали у тісній співпраці з науковцями Біосферного заповідника «Асканія-Нова» та представниками Буджацької громади, зокрема місцевими фермерами. Заходи відбуваються в межах спільного меморандуму про співпрацю. Вони повністю відповідають чинним положенням про заказник. Згідно з документами, громада зобов’язана не лише зберігати, а й активно відновлювати природні території.
Підхід базується на унікальній науковій методології “Асканії-Нова”. Для відродження флори використовували як придбаний насіннєвий матеріал, так і насіння, зібране безпосередньо на місцевих сінокосах. Таке рішення максимально сприяє формуванню природного видового складу рослинності.
Екологи прагнуть ретельно оцінити ефективність проведених робіт. Для цього на території заклали спеціальні моніторингові ділянки. В їхніх межах фахівці використали різні методи висіву травосумішей. На одних зонах застосували лише сіно, зібране на прилеглих територіях. На інших провели чистий висів травосумішей. Також протестували поєднання травосумішей із люцерною. Детальний аналіз цих варіантів дозволить визначити найбільш ефективні практики. Отримані результати стануть цінним досвідом для України, зокрема в контексті майбутнього післявоєнного відновлення степових екосистем.
Процес контролюють провідні українські фахівці. Науковці Біосферного заповідника “Асканія-Нова” здійснюють постійний супровід відновлення. Вони вже проводять перші оціночні дослідження.
Дослідники отримали сучасний інструмент для роботи. Додатково на території степу встановили автоматичну метеостанцію. Вона дає змогу цілодобово фіксувати зміни кліматичних умов і сезонну динаміку основних метеорологічних показників. Прямий взаємозв’язок кліматичних даних із процесами в рослинному і тваринному світі є важливим елементом. Це підсилить подальші ботанічні, зоологічні та екологічні дослідження.
“Відновлення Тарутинського степу є частиною довгострокового бачення – формування більш стійкого, саморегульованого степового ландшафту, в якому природні процеси, зокрема вплив диких травоїдних тварин, знову відіграватимуть ключову роль”, – зазначили у громадській організації Rewilding Ukraine.
Поточні заходи стануть підґрунтям для великих змін. Нагадаємо, науковці продовжують дослідження Тарутинського степу. Отримані дані мають стати основою для створення Національного природного парку “Буджацький степ”. Новий природоохоронний об’єкт покликаний надійно забезпечити збереження унікальної степової екосистеми та її багатшого біорізноманіття.